- розщеплений
- -а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до розщепити. || розще́плено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розщеплений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
розчахнутий — (про дерева, гілки тощо який розчахнувся, розколовся на частини), розчахнений, розщеплений, розколений, розколотий … Словник синонімів української мови